Розглядаються закономірності розвитку ерозійного процесу та ерозійна ситуація в Україні. Наведено основні принципи контурно-меліоративної організації території, способи винесення і закріплення лінійних рубежів на місцевості. Дано опис смугового розміщення посівів, структури посівних площ і сівозміни. Підкреслено, що в умовах здійснення земельної реформи, утвердження різних форм власності на землю, зміни в соціально-економічній ситуації обумовлюють необхідність коригування і уточнення основних методологічних положень та нормативів грунтозахисної системи землеробства з контурною організацією території (КМЗ), в основу якої було покладено принцип системної оптимізації використання природних і матеріально-технічних ресурсів, регулювання водно-ерозійних процесів, диференційованого адаптування землекористування до грунтово-ландшафтних факторів. Представлено баланс гумусу, поживних елементів в системі КМЗ. Розглянуто особливості використання добрив при КМЗ. Висвітлено методи кількісного обліку ерозійних втрат грунту, а також втрат грунту при вітровій ерозії тощо.

Висвітлені організаційні, правові, теоретичні та інші питання створення та ведення селянських (фермерських) господарств різних напрямків спеціалізації. Узагальнено досвід функціонування фермерських господарств в нашій країні та за кордоном на основі поглибленого аналізу їх стану на прикладі Харківської та інших областей України. Розкриті основні проблеми, що заважають розвитку фермерства та запропоновані шляхи їх вирішення. Приведена методика організаційного проектування фермерських господарств в процесі реформування сільськогосподарських підприємств. Виконані оптимізаційні розрахунки використання фермерами вже створеного ними виробничого потенціалу та оптимізація розмірів фермерських господарств. Запропоновані шляхи кооперування фермерських господарств на перспективу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР-4ЧЕК)028.9

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити та проаналізувати стан здоров'я населення Черкаської області як важливого чинника потреби в медичній допомозі. Матеріалами дослідження були статистичні звіти закладів охорони здоров'я Черкаської області за період 2011 - 2015 рр. Використано бібліосемантичний і статистичний методи. За п'ять (2011 - 2015) років дослідження зареєстровано зниження показників захворюваності (на 12,4 %) і поширеності хвороб (на 10,3 %) у Черкаській області. У структурі захворюваності провідні місця посіли такі класи хвороб: хвороби органів дихання (42,9 %), травми та отруєння (7,3 %), хвороби сечостатевої системи (6,9 %); у структурі поширеності - хвороби системи кровообігу (31,2 %), хвороби органів дихання (18,2 %), хвороби органів травлення (10,2 %). Висновки: показники захворюваності та поширеності хвороб є важливим чинником потреби населення в медичній допомозі.

Мета роботи - вивчити оцінку сільським населенням Черкаської області доступності та якості первинної та вторинної медичної допомоги. За спеціально розробленою та затвердженою рішенням біоетичної комісії Українського інституту стратегічних досліджень МОЗ України анкетою опитано 400 сільських жителів Черкаської області. Під час виконання даного дослідження використано соціологічний та статистичний методи. Результати соціологічного опитування вказують на те, що для сільських жителів Черкаської області найбільш доступною фізично та економічно і якісною є екстрена медична допомога. Висновки: отримані результати соціологічного дослідження щодо доступності та якості первинної, вторинної та екстреної медичної допомоги повинні бути використані в процесі структурної перебудови системи надання медичної допомоги, яка має бути скерована на забезпечення доступності та якості передусім первинної медико-санітарної допомоги для сільського населення області.

Мета роботи - розробити стратегічні підходи до реформування системи охорони здоров'я сільського населення Черкаської області. Матеріали дослідження - дані галузевої статистичної звітності системи охорони здоров'я Черкаської області. Використано такі методи: статистичний, бібліосемантичний, описового моделювання, структурно-логічного аналізу. Встановлено проблеми системи охорони здоров'я області, які носять організаційний характер, стосуються всіх рівнів і видів медичної допомоги. При існуючому стані системи охорони здоров'я потреби населення в медичній допомозі можуть бути задоволені частково. Висновки: для проведення ефективної реформи системи охорони здоров'я області слід розробити та прийняти цільову комплексну регіональну програму розвитку системи охорони здоров'я.

Мета роботи - вивчити та проаналізувати мережу закладів охорони здоров'я і показники діяльності первинної медико-санітарної допомоги Черкаської області. Матеріали дослідження - дані галузевої статистичної звітності Черкаської області за період 2014 - 2016 рр. Використано статистичний метод дослідження. Розвиток первинної медико-санітарної допомоги є пріоритетним. В області функціонує 13 центрів первинної медико-санітарної допомоги та 156 сімейних амбулаторій. Укомплектованість штатних посад лікарів загальної практики - сімейних лікарів у 7 районах становить менше 60 %. Показано низький рівень оснащення сімейних амбулаторій медичним обладнанням і санітарним автотранспортом. Частка дорослого сільського населення, що обслуговується за сімейним принципом в області, становить 87,9 %, а дитячого - 61,7 %. Середня кількість населення, прикріпленого до одного сімейного лікаря, становить 2804 особи. Кількість звернень дорослого сільського населення до сімейного лікаря (на одну дорослу людину) в середньому по області становить 2,1, а дитячого - 3 рази. Висновки: при пріоритетному розвитку мережі закладів охорони здоров'я первинного рівня надання медичної допомоги сільському населенню відмічається низький рівень її ресурсного забезпечення та показників діяльності.

Визначено економічну сутність інновацій і технологій та зміст інноваційно-технологічної діяльності, інноваційно-технологічного розвитку й інноваційно-технологічного забезпечення. Проаналізовано розвиток економіки на засадах послідовної зміни технологічних укладів. Обгрунтовано взаємозв'язок економічного та соціального прогресу. Розкрито вплив технології на систему економічних відносин, підходи до оцінювання інноваційно-технологічної діяльності. Розглянуто методологічні принципи інноваційного шляху економічного розвитку, вимоги до сучасних технологій, види оцінки ефективності технологій аграрної сфери економіки. З'ясовано стратегічні завдання формування інноваційно-інвестиційної моделі держави. Виявлено механізм прояву закону періодичного інноваційного оновлення. Встановлено етапи технологічного розвитку аграрної сфери економіки, економічну, енергетичну й екологічну ефективність технологій. Запропоновано пріоритетні напрями управління інноваційно-технологічним розвитком, концептуальну модель і схему дії механізму інноваційної системи аграрної сфери економіки.

Наведено понад 2 000 термінів і словосполучень найуживанішої лексики з хірургії сучасної української, російської та англійської мов.

Дисертація присвячена вирішенню важливого науково-практичного завдання охорони здоров'я - науковому обґрунтуванню оптимізованої функціонально-організаційної моделі медичної допомоги сільському населенню України. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано та розроблено комплексну оптимізовану функціонально-організаційну модель медичної допомоги сільському населенню на регіональному рівні, центральним елементом якої виступає сільське населення. Модель включає функції та заходи регіональної та місцевої влади, об'єднаних територіальних громад і системи охорони здоров'я, що скеровані на структурну перебудову системи, укомплектування, утримання та безперервне підвищення професійного рівня медичного персоналу, створення єдиної інформаційної системи охорони здоров'я та формування у населення відповідального ставлення до особистого здоров'я.